- реготливий
- -а, -е, розм.1) Який любить реготати.2) Який супроводжується реготом.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
реготливий
Смотреть что такое "реготливий" в других словарях:
реготливий — прикметник розм … Орфографічний словник української мови
реготливість — вості, ж. Абстр. ім. до реготливий … Український тлумачний словник
